Украинцам

А може досить продавати
Брат?в, сестер, та гнати мати
Геть на майдан жебракувати,
Та гнутись на ус? боки,
? жити, як дурна скотина?
Повстань, убога Укра?но,
Та покажи, що у родин?
У нас були ще козаки!

От? дешев? депутати
Все‘дно нас заженуть у НАТО,
Та будуть там лизати п‘яти
Заокеанським хазяям,
Щоб Укра?ну продавати,
Та батьк?вську ламати хату.
Повстаньте, люди, щоб не дати,
Не дати влади холуям!

Хоч не цураймося чужого,
Але й не в?ддавайте свого,
А браттям – наше дружн? слово,
Як нам запов?дав Тарас.
Ми ж Русь! Жили тисячол?ття,
З братами йшли кр?зь лихол?ття,
Нащо нам зах?дне лахм?ття? –
Та ж центр ?вропи – це у нас!

Ми – Русь! ?з одного нас?ння
Росли, одне у нас кор?ння.
Вставайте, в кого ? сумл?ння,
Не п?ддавайтеся брехн?!
Нехай ус? от? ?юди
Картинно б‘ють себе у груди,
Отямтеся! Повстаньте, люди,
Геть оцю наволоч жен?ть!

Плюндрують Ки?в бусурмани,
Вогнем опалюють нам рани.
Хоч л?зе на ус? майдани
Та сука зла Галичина –
Ще ми хазя?ва у хат?!
Не вперше р?зать ун?ат?в,
Як козаки, д?ди крилат?…
Тож уставай з кол?н, страна!

Повстаньте - та не для параду:
?юди спереду ? ззаду -
Дай стусана ? цьому ладу,
Бо з ним до нас iде бiда.
В?ддати знов д?тей на муки –
Нам не пробачать це онуки!
Н? – треба брати шаблю в руки
Як батько Хмель заповiдав!