Хто б час зупинив



Завмерли бунтуючи,
дол? в?три,
н?ч тихо-хвилюючий
спок?й дала.
В об?ймах мовчання
с?яли з?рки,
? я снив тобою –
ти т?льки моя.
Зима засн?жила
замр?яний св?т.
Лишилась над?я
зустр?ти весну.
Б?ль вимкнув терп?ння,
скував серце в л?д…
Знай: пам'ять не гине.
Прийду, об?йму,
у шелест? стал?м
кохатиму в?к –
Тебе моя Доле!
Верни небосхил,
Шлях той, що до неба
разом би нас в?в…
У соснах, в ?х т?нях
хто б час зупинив?..

Метки:
Предыдущий: Хочу жита вам насiять
Следующий: До з рок