Твоe плече латало небо

Тво? плече латало небо

Ти знов наблизитись хот?в,
Торкнутись ? в?дчути небо,
Лиш т?льки бруд ? пил лет?в,
Тоб? назустр?ч.

Ця нев?дом?сть, як кинджал,
У серц? точить дивний образ,
Могутн? крила у вогн?,
Палали, забивали подих.

Ти н?с тривогу ? печаль,
Аж доки в?тер роз?рвав,
Широк? ? могутн? крила,
Останн?й день для нас настав.

Глибок? рани оп?кали,
?кони у кров? стогнали,
? серед крик?в, ? знущань,
Тво? плече латало небо.

? щоб не чути б?льше крик?в,
Як? тривожили тв?й сон,
Ти похилився над кал?кою,
Що н?г лишився ? очей.

? тяжкий хрест, що за спиною,
Упав додолу ? застиг,
Обличчя св?тле засл?пило,
? легко т?ло обхопило.

Як наче два крила несло,
Розбите т?ло ?з безодн?,
? св?т побачили сл?п?,
Як? дивилися на небо.