Вiтчизнi

Тебе рвали мечем i палили вогнем!
Тво? землi просякнутi кров'ю!
Заливалася потом i слiзним дощем
То з презирством, то знову з любов'ю!
Густо сипали бомби чужi лiтаки,
Залишаючи рани глибокi.
Лiкувала ?х довго, та через роки
Ти зростила тополi високi!
Натерпiлася горя ти через вiйну,
Вiд ЧАЕСу ковтнула отрути!
Що та?ться тепер у густiм полину
Та в стеблинi червоно? рути?
В тво? води зливаються нечисть i бруд,
Вони стогнуть вiд злих хiмiкатiв,
Задиха?шся ти вiд всiляких споруд
Та вiд ?х хазя?в-супостатiв!
Чи ще довго спроможна цей сором терпiть
Моя люба краса Укра?на?
I народ твiй з тобою, вже безлiч столiть,
Перед Богoм сто?ть на колiнах!

Выражаю свою благодарность Юрию Зозуле за подсказки в редактировании.