Щастя завiтало в дiм

Не прижИлось щастя в будинку, що навпроти,
Господар? м?няються там мало не щороку!
- ?й Богу, хата прОклята! - Тр?щали, мов сороки,
Аж захлиналися, стареньк?, в?д турботи.
Насправд?, чорн? сили поселились в дом??!?
Псих?чно хвора ж?нка вс?м не давала спок?й...
Сварились м?ж собою та жили, - як в содом?,
До поки не з'явилось подружжя яснооке.

Мов ясочка, - Олеся. Тенд?тна й працьовита,
Ой, ? кв?тник розвела! Там чорнобривц?, м'ята...
Щоденно с?яла слова образлив? кр?зь сито, -
Що з божев?льно?, скаж?ть бо, можна взяти?!
Сус?дку пригощала пирогами з маком, сиром,
Ще й щиро посм?халась навза?м. З подякою.
Невже, д?вчисько закопало оту в?йни сокиру?
Н?хто не зм?г зробити?!В?д тих думок,-н?яково.

Десяток рок?в промайнуло непом?тно якойсь,
Максимко,-паруб?йко, й у коледж? навча?ться.
,,Не дасть нам б?льше д?ток Бог..."- усе боялась.
... ?де, Олеся, та щиросердя посм?ха?ться:
- Маринку, донечку я народила! Здоровенька,
Хвала Всевишньому! Вся в татуся! Жвавенька.
Приходьте на хрестини. Вс? с?м'?ю! До суботи!
Рад??мо, бо щастя зав?тало в д?м, - навпроти!

С.К.