Промова про мову

О величаво-лаг?дно-сумна,
Рос?йська мово, я тебе кохаю!..
Та сталось так, що я ще й р?дну знаю… -
Тому в мо?й душ? ти не одна…

Я украинец! Был! И есть! И буду!
И я люблю украинский язык!
Але рос?йську мову не забуду!.. –
Я нею в шахт? сп?лкуватись звик…

Та й ?матюки? - пробачте – там смачн?ш?…
Як допечуть… - в ?с?м поверх?в кладеш?…
А в укра?нськ?й?.. вибачте… б?дн?ше… -
Такого розма?ття – не знайдеш.

Та якщо чесно ?господа? й ?панове?,
?товар?щ?? та ?нш? д?яч? –
Люблю просте, народне,щире слово…
? хл?б, що мати випекла в печ?…

Люблю прозор?, росян? св?танки
? щебетання птах?в у гаю…
Люблю - над бережиною серпанки
? шмат земл? – той на котр?м стою!

Та не люблю я - каву з ф?л?жанки…
Зам?сть краватки – галстук я ношу…
А ще люблю лежати на лежанц?…
? милост? у Бога – прошу…

Вол?ю Св?ту рад?сть дарувати…
Тому ? в?рш? ?нколи пишу –
Там будуть вс? щаслив? ? багат?…
На ц?м – ам?нь! ? з цим я не гр?шу.

Листопад – Грудень 2013р. Дмитро Демуз