Де кохання?

Руки геть в?д справжнього кохання!
Хто не кохав, тому не каж?ть про страждання,
Через як? людина повинна пройти,
Щоб це щастя в наш час в?днайти.

Коли рад??ш в?д погляду цих оченяток,
Коли хочеш в?д не? купу маляток,
Коли гладиш долон? ?? теплих рук,
А вона п?шла, лишивши ст?льки мук.

Адже ти добрий, турботливий ? милий,
Але ж б?дний, ? не дуже красивий.
А цим кралям потр?бно в?д нас лише одне –
Маленьке д?амантове коль?.

Чи може, це чолов?ки ?х такими зробили?
Адже ми – т?льки груди любили!
Люди! Благаю, зупин?ться,
Ким ви зараз стали, подив?ться.

А що буде дал?, ви думали про це –
З людьми, що знають т?льки: дай, хочу ? мо??!
Невже ми для цього сюди прийшли?
Та колись ви зовс?м не так? були…