Зоряне намисто

З неба з?ронька упала
На зелене листя
Та й мен? подарувала
Зоряне намисто.

Бо така вже я вродлива,
Маю кар? оч?,
Ся? усм?шка щаслива
На устах д?вочих.

Де ж ти любий козаченько?
Не барись, благаю!
Як тремтить мо? серденько,
Так тебе чекаю.

Поц?луй мене, коханий,
До грудей притисни,
Подивись, як я убрана
В зоряне намисто!

Бачиш, м?сяць ясно ся?
Й з?роньки на неб?.
Н?жно я тебе кохаю,
Пригорнусь до тебе.

Мабуть нитка роз?рвалась
В?д об?йм?в т?сних,
Й намистинками розпалось
Зоряне намисто.