Да-ша

Певно, я м?г те придбати,
Не за ц?ну см?шну та потворну.
А за гом?н тв?й загнаний дати,
Кинутий погляд в п?тьму.

Зараз пада? сн?г, певне знай?
Напевне холодний п?т, незримо чужий,
Я глянув у св?т, там потворний грай,
Залито все брудом, м?цний хоч пий.

Не можна за все в?ддати,
Хоч симпат?ю, хоч роз?рвану душу,
Тому ? не можливо прийняти,
Будь яке слово, "вподОбаю"

Якщо все довкола не б?сить,
Мен? в думах, слух р?же шумля,
Пронизливий дотик кр?зь ст?ну,
Невимовляючим погляд: "Да-ша".