Дисгармонiйне

Пальц? баштових кран?в тикають в хмари
Ц? металев? закарлюки ростуть, як гриби
На черствому хл?б? аргентинського поета
Два пси – чорний ? б?лий знають дорогу
До м’ясно? крамнички, де зам?сть краму
Т?льки шматки м’яса – кусн? вбитих тварин.
А ви кажете: ?Дон Хуан. Вчення гриб?в.?
Та я назбираю баштових кран?в у кошик
Скляного держидерева схоластик?в.
? кожен баштовий кран спита? мене:
?Ти часом не громадянин??
Я в?дпов?м йому, що я громадянин,
Але часом. А Д?дро
Разом з Маратом та Дантоном
Навчать мене х?м??.
Х?м?? баштових кран?в
Чи то гриб?в – чорних як в?кна копальн?.
Сяду я краще на по?зд. Поруч ?з машин?стом.
Скажу йому: ?Геометричн? абстракц??
Змушують тебе носити кашкет.
Ти ж на робот?. На служб? –
На паротяз?. Тому дивись на кол?ю
Яка йде до горизонту!?