I що пручатись?

Мудру? н?ч ? не да? поспати,
Замружить не можливо оч?.
Пухнастий сон розв?явся по хат?,
Вулкан думок настирливо клекоче.

? що пручатись? Знов слова зор?ють,
Я ?х терпляче, збуджено збираю,
А пот?м – як зерно дор?дне с?ю
На поле-аркуш, що в акордах ся?.

Сп?ва? п?вень, ох ? кукур?кав!
Веселий пром?нь блима? в в?конце,
Мабуть, я з ним збиратиму дов?ку
Слова з небес, що сяють наче сонце!