Моi римованi думки...

Хтось пише про безм?рний св?т кохання.
Хтось - про часи розлуки ? туги.
Хтось - про недолю ? тяжк? страждання.
Хтось - про птах?в в садах, поля, луги.
Комусь ? не потр?бним все писання.
Комусь ? слухати не хочеться н?чого.
Комусь нема? до життя бажання.
Комусь пов?к не бачити б н?кого.

Пишу й не знаю - треба, чи не треба.
Пишу, бо л?зуть думки на пап?р.
Може комусь ? буде в ц?м потреба.
Комусь в?дкри? вуха, а чи з?р,
З?гр?? холод серця в час недол?,
Душ? блукаюч?й покаже путь,
А може зв?льняться думки, як? в невол?...
Комусь життя дасть розум?ння суть.

Пишу про все - болюче й в?дбол?ле.
Що зр??. Чи вже мудрост? зерно.
Пишу крилате. Може ? безкриле.
Всього на мить!?
Чи в в?чн?сть йде воно!?

2009 р.