на майбутн

крила. св?танок н?жний ? болючий,
холодний в?тер поц?лу? руки,
? той мороз вже не такий пекучий
за ст?нами маленько? розпуки.

оч?. закрию хвилями терпкого чаю,
мине зима ? св?тло огорне планету,
я вже не в?рю, не передбачаю
свою смертельну пагубну комету.

ми змарнували ст?льки часу,
могли б романи написати,
а все ж за м?зерну прикрасу
в як?й безчестя забагато.

торкнуся в?ями щоки,
вони ?? до смерт? залоскочуть,
поява молоденько? руки
сльози розлуки знов пророчить.