М фи

Я лечу на крилах ?кара.
Не хочу втрачати тебе.
Поводжу себе як скнара.
Хоча знаю, щастя прийде.

Ти - троянський к?нь у вор?т мо?? душ?.
Я - ще не переможена Троя.
Хочеш, забирай ?з кишень контуш?в
Все. Хоча, в мене ще ? параноя.

Ти Персефона, а я А?д, що забира? тебе щороку.
У мене в голов? - глузду пере?зд. Проте не в?ддам!
Ти мо? нав?ки! Не ступиш ? кроку!
Але я увесь св?т п?дкорю для тебе. Вклонятимусь тво?м ногам.

Ти м?й Аполон. А я лише муза. Твоя Мельпонема.
Чують вс? звуки тво?? к?фари й рад?ють навколо.
Та те, ким я ? - моя анафема.
Серце знову в польот?. Воно знову абстрагувало.

Я твоя Пандора. Ти будеш мо?м Зевсом,
Який спровокував в?дкриття скриньки?
Я занадто дика, з п?двищеним градусом!
А ти будеш так само палким?

Метки:
Предыдущий: Наступил 2016!
Следующий: берег моря...