Лiдер i лiдерство. Я i ми

Час неможливо спинити. Рух зупиняти не варто.
Просто вести за собою, в?рити, знати, йти,
мати потр?бну точку в топограф?чних картах,
й наперек?р невдачам, дол? пост?йним жартам,
через бетонн? мури рухатись до мети.

Може втрачатись в?ра чи опускатись руки,
все це мина? згодом – просто продовжуй рух.
Знай: на шляху ще будуть чорн?, мов ноч?, круки,
солодк? слова, що штучн?, неначе стар? перуки.
Т?ло, м?й друже завжди гарту? дух.

?Чи винести все це здатен? - спита?ш себе, можливо. -
Хто дав тоб? право першим вважатися серед мас??.
Сумн?ви – це корисно, вагатись в соб? – шк?дливо.
Ум?й в?дд?ляти непотр?б ? те, що д?йсно важливо.
Св?тогляд будуй без ?люз?й ? без прикрас.

Якщо у тво?му серц? бажання св?ти зм?нити
зроста?, б?жить по венам, в легенях соб? живе –
тод? вирушай в дорогу… ще ск?льки шлях?в оббити…
На цвинтарях, друже, кв?т?в найб?льше на плитах
У тих, хто людям зум?в принести нове.

В?дпов?дати ма?ш за вс?х, хто рушив з тобою.
Не скажеш ти ?м: ?Не можу?, ?не хочу?, ?втомився я?.
Битви найважч? завжди – ?сам ?з собою двобо??,
лиш п?сля них виходять н?кчеми або геро?,
саме тод? побачиш сутн?сть у ч?м твоя.

Найважлив?ше, друже, те, що ти зна?ш ясно –
мр?я твоя зд?йсниться. Продовжуй ?ти вперед.
Безглуздо, мабуть, казати, що буде не все прекрасно…
Ц?ль проголошуй вголос, ц?ль говори виразно.
Запалюй серця, мов факел учасник?в естафет!

Ти не один на св?т?. Будуть ще побратими,
будуть ? вороги – пост?йно це пам’ятати сл?д.
Та не зважай, не б?йся, люди ?дуть за тими,
хто в?льний в душ?… ?деями хто новими
здатен усе здолати, хоч би вогонь чи л?д.

Адже заради чогось см?ливо руша?ш дал?.
Крокуй же р?шуче, друже, не так вже й багато часу
Лишилось… повторюй твердо слова, що н?би з? стал?,
Що власне тобою стали…
? вчись ц?нувати красу.

Яким би не був ти сильним, тебе обирають люди,
Забудеш про них надовго – знесуть, мов р?ки теч?я.
?Ми? - це луна? гордо, хай так луна? всюди…
Тягнися, притягуй серцем, немовби магн?тн? руди.
Св?т в?дкрива? тебе, коли ти говориш: ?Я?!

03.01.12 р.
Полтава