Пiсня про Шевченкiвський край

Я Шевченкове р?дне ус?м серцем люблю,
Для його процв?тання все, що треба зроблю.
? тебе прошу, друже, ти не забувай,
Це — твоя Батьк?вщина, р?дний тв?й край.

Стр?чка в’?ться блакитна, то — Великий Бурлук,
Доли, пагорби, схили, л?с ? килими лук.
Ти мене полонив, м?й Шевченк?вський край,
Я люблю тебе дуже, краю м?й, знай.

Вдалин? височ?? Ковал?вська гора,
В золот?м надвеч?р’? св?тлий день догора.
Наче мат?р величну, край р?дний люблю,
? про долю щасливу Бога молю.

Мир в страшн? лихол?ття в?дстояти змогли.
Ск?льки справжн?х геро?в у боях полягли.
На поталу ? зраду сво?м ворогам
Край св?й р?дний н?коли я не в?ддам.

Над водою схилилась укра?нська верба,
Наливаються в пол? золотист? хл?ба.
Наче в перлах червоних калина сто?ть,
А над кра?м на щастя з?рка горить.

Кобзаревим могутн?м словом славлю тебе,
У в?ках незабутня нехай слава гуде.
Краю м?й хл?боробський, край звершень ? мр?й,
Хай же в?чно буя? цв?т буйний тв?й.

07. 08. 2013р.
Св?тлина автора
*** В?рш був надрукований в районн?й газет? "кра?вид"


Метки:
Предыдущий: Пiсня про Шевченкiвський край
Следующий: Новогодние поздравительные экспромты