Колосок

Коли трима?ш колосок в руц?
Важке зерно так н?жно душу гр??.
? в той же час,неначе ув?сн?
У давн? роки нас перекида?...
Коли дитину за той колосок
Немов дику зв?рину-розстр?ляли!
.....
Воно повзло,не годне було йти,
Маленьк? н?жки геть поопухали
В?д голоду, Воно саме
сид?ло довго в хат?, ждало маму...
На поле, що ось тут, ось за селом,
Вона п?шла...? три дн? не верта?..
Спочатку плакало дитя, гукало, звало...
Пот?м замовкло, стихло...геть н? сил
Н? сл?зок у малого вже не стало..
У хат? тихо...Менший брат лежить у люльц?...Крепко спить... Його будило..
геть не писнув... Так крепко в?н манюн?й спить. ...В сел? все тихо.. не скрипить
н? хв?ртка.н?, ворота...
Лиш пил та поп?л,та см?ття...
А ?сти хочеться...Вже н?ч...
Воно потроху гризло п?ч...
Набило глиною жив?т,
бо голод, бач не т?тка...
А страшно вийти за пор?г,
але так хоче мами,
що тихо з прип?чка сповзло..
? по ст?н? ,тихенько,
малими н?жка п?шло
Надв?р, шукати неньки.
Гукало знов..Н?, все не йде,
Подибало шукати...спочатку йшло,
Пот?м лягло... ? дуже тихо поповзло
Матусеньку шукати... А там на пол?,
В борозн? лежить вона, безмовно
Застигл? оч? зорять вверх, а в них
Застигло горе... Дитятко пнеться все,
Повзе, осьо воно ? поле...
Матусю кличе знов воно
та голосочок
Кволий. Матуся спить? Лежить, мовчить
Кровиночку не чу?.
Дитя ще ближче п?дповза,
до нен? припада?... До себе
Мамине лице долоньками верта?..
Не розум?? що таке, чому заснула мама?!!
В руц? у мами колосок, розсипались
Зернята...дитя зернятка т? знайшло,
Взяло у рученята... Та раптом шум!
Реве мотор, машина п?д'?жда?
У кожанц? там ком?сар. З?стрибнув,
П?дб?га?. Кричить: "Семьонов ! Где ружьйо! Они зерно украл?!
Та стерва здохла, а оно
ободралО- державу!
Стреляй! Нет,стой,! Лучше кол?!
Убей ?го, чтоб знал?
Что ми на страже,что нельзя
Зерно брать у держави!"
У с?р?й пелен? дощу рвонув у вуха
Постр?л... Дитятко маму обняло...
А у руц? лежить зерно....
Та проросло оте зерно,
? силою налилось
У пам'ят? людей воно
Як св?чка запалилось!
? кожна жертва того зла
Того голодомору
У неб? з?ркою з?йшла!!!!
.....
Це не можна забути ? пробачити!!!!
ПАМ'ЯТАЙМО!


Метки:
Предыдущий: Опале листя
Следующий: Переддень зими...