Вимiр

Море вража? мене сво?ю величчю та недосяжною глибиною.
Вдома я згадуватиму про нього, дивлячись в безкра? небо, безмежн?стю якого не розучилась дивуватися ще з далекого дитинства.
Перед морем, як ? перед небом, людина в?дчува? себе крих?тною ? слабкою.

Та коли мене охоплюють щир? почуття, коли бурхлив? людськ? емоц?й через край, тод?, зда?ться, в?дчуваю в сво?й душ? ? глибинн?сть моря, ? безмежн?сть неба.