Чорна дiра

Наш св?т невпинно котиться у пр?рву,
у чорну всезростаючу д?ру.
Чи ж можна подолати кляту вирву?
Як людству оминути ту мару?

Все б?льше лицем?рства з кожним роком,
?з кожним днем у св?т? б?льше зла.
Не стали в?йни для людей уроком,
темн?ша стала й так густа ?мла.

?з кожним днем наш св?т ста? с?р?шим,
зачахла пом?ж люду доброта.
Сховалась щир?сть у глибоку н?шу,
нема? усм?шок, на лицях пустота.

Так, св?т невпинно котиться в безодню!
Давно вже пройдена порядност? межа –
хтось низько вам вклоня?ться сьогодн?,
та завтра в спину ув?ткне ножа.

?з кожним днем нов? теракти, зв?рства…
Армагеддону незабаром час.
Заручники гр?ха ми й лицем?рства
? д?ри чорн? поглинають нас.

Весь св?т немов здур?в, ус? безлик?,
тут без р?зниц? в?к, осв?та, стать…
Бездушшя виродки й моральност? кал?ки,
ми все я вся готов? продавать.

Все робим вигляд знатного вельмож?,
чита?м Б?бл?ю, Тр?п?таку, Коран…
Та нам навряд чи щось вже допоможе,
нас поглина? бездуховност? д?ра…

с?чень 2017