Богема

Arthur Rimbaud ?Ma Boheme? (переклад)

Я мандрував. В кишенях оселився в?тер,
Мо? манаття було пугалу вз?рець;
Я йшов до тебе, Музо, найдорожча в св?т?,
? мр?яв про кохання молодих сердець.

Мо? штани св?тилися д?рками.
Сповитий римами щоноч?, мов малюк
Вдивлявся в небо я, осяяне з?рками -
Те сяйво перлами торкнулось мо?х рук.

На неб? Шлях Чумацький майор?в,
Багрянцем вересень та зорями гор?в.
Той зорепад - наче вино – п'янив щоноч?;

Безодня Всесв?ту в?дкрила мен? оч? -
Химерн? постат? я мав за товариство,
? зам?сть струн бринчав шнурками урочисто.

29.01.21

Метки:
Предыдущий: Веселинка Стойкович. Ласточка, пташечка
Следующий: Родина. Перевод