Колись волали хором Браво! Iронiя

За?ржав?в ? не гра?,
А лише гнеться вже смичок...
(З сучасного шлягеру)

Смичок, на жаль, уже не гра?,
Тож скрипка ви?, мов вовчиця.
Чи став старим ? сил нема??
Музики кажуть: ?Не годиться!..?
Колись цв?ркун ?пиляв” на ньому.
На все село кричав ночами.
Там забували враз про втому,
Уважно слухаючи гами.
Були роки – ?купався” в слав?.
На ?б?с” щораз аплодували,
Волали хором: ?Браво! Браво!”.
Не дехто – профес?онали.
Фурор, прийоми та гастрол?,
Концерти, безк?нечн? свята...
Усе ск?нчилося повол?:
Визнання, шана, грошенята.
П?шли заст?лля, ресторани,
Вес?лля та ?крут?” забави.
Смичок забули меломани,
Залишився один… без справи.
...Маестро ж пам’ята про нього.
Дрижить рука, час помирати.
Не може... Мр?я ? в старого:
В останн? в?д душ? заграти...