нема рiзницi

в?двол?ктися в?д св?ту ? мовчки ц?лувати солодк? вуста,
аж до скону, допоки за нами не прийде "добрий дядько"
в к?мнат? де живе тиша, шепочу "я сам..."
а зранку ти пригостиш ?ндичкою на День подяки,
якщо, зв?сно, завтра взагал? буде
якщо ти не залишиш мене у скрут?,
якщо свято триватиме в?чно
а не у дус? " я не повторюю дв?чи"
я - лицар тво?? вт?хи
у потяз? скорботних думок,
а все миршаве замете сн?гом
та наше кохання най бачить бог.
дощ з? сн?гом, як тво? вуста з кавою,
ще хвилинка на "д?воч? секрети"
все, що буде - ляка? мене
все що було - впало з?ркою з неба.

щовечора я виходив на подв?р'я
курив ? об?цяв тоб? кинути
все минуло, ? ми в тому не винн?
але я пам'ятаю вуста ц?лувала якими ти
а зараз - сн?г з дощем
? хороший господар не вижене собацюру в негоду
ми - дв? протилежн? галактики
ти - чар?вна лялька, я - тв?й Роб?н,
але гра трива? доти, доки не скинем лантухи.

сьогодн?(можливо)
?й спаде на думку "а що в?н сьогодн? робить?"

-господи, допоможи не втратити над?ю -
вдосв?та в не? тремт?теме т?ло в якому був в?н
? н?як? л?ки в?д цього не под?ють
кажуть останню свят?сть загубив херув?м
мр?? на л?карняному
н?кому телефонувати
? у м?зках сьогодн? як воно ? пекло
я був тво?м шанувальником затятим,
а зараз в?д одн??? думки про тебе - небезпека
тим б?льше в?д мр?? поц?лувати....
моя депрес?я запрошу? тебе до кав'ярн?,
чуж? рими з'?хали з помешкання в?рш?в
боже, прости, але я ?? зараз поц?лував би,
я нав?ть зголосився б на ?? " пиши"...
та х?ба врятувати пац??нтку Кохання
в крижаному палац? де н?кого кр?м Кая?
? гральн? к?сточки, зовс?м не як печиво до кави
мозок знуща?ться : не ч?пай руками!
?нколи нема? р?зниц? чи у багнюц? борсатися,
чи у власн?й душ?.

Метки:
Предыдущий: дуже хочеться... вже сьогоднi..
Следующий: Тховса корах ара хьаьжча..