Тобi

Ск?льки раз?в таке бувало вже й не згада?ш,
Та раз за разом бол?ти мен? це бол?ло.
Я плакала, злилась ? довго ще ображалась
На тебе. Остогидло, набридло, осточорт?ло!

Така вже доросла, а дос? ментальний ти недоросток.
Уже й не знаю, чи зможу шлях до тебе я в?днайти.
Ти кажеш, що складно, я ж кажу, що все - надто просто.
Просто все, т?льки до простоти треба ще дорости.

?, зна?ш, мен? вже абсолютно плювати,
Чи м?й сп?в душ? ти осягати навчишся.
П?дсв?домими жахами св?й м?цний сон переривати
Мен? справд? набридло, як ? кричати ? розум?ти, що не докричишся.

Ц??? ноч? чергова розмова була з мо?м демоном,
П?д ранок вкотре ? безповоротно з розуму я з?йшла.
Мене нудить в?д самого лиш спомину
Про той сон. ? нав?ть попри нудоту я би тебе об?йняла.

Об?ймати не буду, як ? пояснювати в сотий раз
Те, що попри образи вс? я обожнювала й дал? буду
Тебе, хоч ? на тв?й манер не виставляю це напоказ.
Я - злопам’ятна. Ц??? тво?? помилки теж не забуду.