Лiсовий масив

На Л?совому гарно, Боже ж м?й!
Пахтять каштани - св?чечки крислат?.
Хай заздрить Деребас?вська, Бродвей
кубельцю ки?вських "аристократ?в".

Киянин мирно в комунальц? жив,
та згодом дочекалися вказ?вки
переселитись з центру на масив
в бетонов? багатоповерх?вки
у недоторканий сосновий л?с,
окрасу м?ста, затишок природи.
Хоч марився Андр??вський узв?з,
ми не втрачали слушно? нагоди
з?братися гуртом у вих?дн?.
Хто н?с п?вл?тру, хто - б?дони квасу.
Розводили багаття ? на пн?
на шампури нанизували м’ясо.
Чадило на Тро?щенське село,
дим ви?дав яскрав? оч? неба.
Бомж?в ? наркоман?в не було,
у штучн?м кайф? не було потреби.
П?сн? лунали, грали в бадм?нтон,
лупили м’яч в березов? ворота.
Той л?с гуд?в, як вулик, н?би сон...
А зараз… ? сус?д не зна?, хто ти.

За далиною л?т життя мо?
враз утекло, та мало, що зм?нилось.
П?д в?кнами зозуленька ку?,
пташиний р?д витьохку? так мило.
У н?чку зоряну медовий гай
в ожин? темн?й цв?ркун?в голубить.
Та по масиву п?зно не гуляй...
Я прогулялась... Вибили вс? зуби!