Пiсня серця

Поринув в час минулий, заглибився в в?ка,
Щоб зрозум?ти краще, чому б?да така?
Чом б?дкаються люди у селах ? м?стах
З п?снею у серц? й сльозами на очах?

В ус? часи наруга на ц?й земл? була,
То половц? й хазари, то клятая орда.
Ясир ?з полонених розтягся по шляхах
З п?снею у серц? й сльозами на очах.

Стогнала Укра?на у польському ярм?,
П?дводилися люди ? коси, як списи,
А лицар? народу конали на колах
З п?снею у серц? й сльозами на очах.

Прийшли цар? московськ?, що ?м до ц?й земл?,
Козацтво роз?гнали, кр?патство завели,
А що коли не згоден, шикуйся в москалях
З п?снею у серц? й сльозами на очах.

П?днявся брат на брата, по р?зн? боки встав,
Родини ?х в тридцят? голодомор забрав,
Зустр?лися в ГУЛАГз?, п?двищуючи фах,
З п?снею у серц? й сльозами на очах.

Нарешт? прийшла воля, що ж бачимо ми:
При влад? збагат?ли, вс? ?нш? - в злидар?,
Геро? прац? наш? на стар?сть в жебраках
З п?снею у серц? й сльозами на очах.

Отак живуть сердешн? в над?? на буття,
Що може д?тям ?хн?м усм?хнеться життя,
Минуться ц? напаст?, зак?нчеться цей жах,
Вс? будуть посм?хатись с п?снями на устах.