Я залишу тобi кiлька вiршiв, а бiльше - нiчого

Я залишу тоб? к?лька в?рш?в, а б?льше – н?чого.
Вийшло так, що н?чого, кр?м в?рш?в, в житт? я не вм?в.
Кожен в?рш, кожен в?ршик – стежини мо? ? дороги.
Так, непросто жилось, але в?ршами долю любив.

Може, ти не захочеш прийняти такий подарунок.
Але ти не ?з тих, хто на золото око кладе.
Як захочеш, вважатимеш: кожен м?й в?рш – поц?лунок.
Або кв?тка в?д мене тоб?, що до н?г упаде.

К?лька в?рш?в – думок, почутт?в... Не абиякий спадок.
Хтось залишив би д?м, хтось – залишив велике авто.
К?лька в?рш?в – в?двертих з?знань, слово щемно? правди.
К?лька в?рш?в для тебе, бо так я любив, як н?хто...