131

Пробач що розумом сво?м слабким
Тебе до краю не збагну я
? в л?терах людських см?шних
Твою Любов так р?дко зац?ную

Але усе усе ста? ?накшим
? я Тебе здаеться розум?ю
коли торка?шся мо?х плечей,
? раз пораз в потилицю ц?лу?ш.

Ти розд?лив захоплен?сть мою
? ?? вроду складно зариму?ш
? як ? я, за нею по ночам,
так Ти за мною, увесь час суму?ш

УП