На покруч пекла з життям. Так-так, всупереч

Совкам-совочкам, п?вням та квочкам: н? дня, н? ка?нам, н? юдам, не р?дня

чуй сумл?ння голос, —
душу
бач: Подобу, Образ, —
душу
тво?, що ?, змертв??, —
душу не зум??

й безкрило —
Крилата
й нарешт? —
знов Тата
й Д?тей —
повна Хата

________________________________________________

чом, чим повне пекло — ще зло не щезло; та др?бничка, щойно з языка: как мат от мать — так брат от брать...)

Метки:
Предыдущий: Море в Ялте
Следующий: Партенит