Словами з драних вух

З?рнючками,
гвоздючками,
в роздутiй бощщц? тiй,
рояться
пихсл?,
шмихсл?,
зависл?,
в чорнев?...

Та ось,
як вил?тають
словами з драних вух,
в?дразу ж ? зникають...

У безв?сть, хоч убий!!!

Метки:
Предыдущий: Туман обiймаe дороги
Следующий: Совiсть не перешкода