Обирветься мий подих...

Об?рветься м?й подих. ? серце мо? в?дклекоче.
Серед тисяч смертей попадеться одна ? мен?.
Я впаду, наче т?нь, ? заплющу галактики-оч?,
? закута? Всесв?т химерна беззоряна н?ч.

Нев?дчутна на дотик. Холодна. Порожня до крику.
Без над?й на св?танок. Позбавлена жодних житт?в.
Хто подумати м?г, що тод?, як з?мкнуться пов?ки,
Об?рвуться часи ? погаснуть м?льярди св?т?в?

Та злетяться орл?в незчисленн? клекочучи згра? -
Так зл?таються хмари, коли об?цяють грозу –
?з галактик очей мертв? зор? вони повиймають
? одна за одною на небо ?х знов в?днесуть.

Закружляють довкола гарячого сонця планети,
Засив?? Чумацького Шляху ср?блястий туман…
Я лежу ? дивлюсь на засипане зорями небо,
? склян?? тепло у позбавлених зору ямах.