Brahma by ralph waldo emerson

Вбивця уявля?, що вбива?,
Убитий уявля?, що пол?г в кров?, -
Не той, не ?нший, ще зовс?м не зна?,
Куди приведуть ?х шляхи сво?.

Забуття ? далеч - мо? дороги,
Мен? байдуж? св?тло й тьма;
У мен? - знедолен? боги,
Велич, пад?ння ? мольба.

Хто проти, той хворий, чи я не знаю,
Караю нещадно, зд?ймаю в пол?т;
Я спокуса ? сумн?в, ? г?мн я сп?ваю
Про браму, що тепер вже не ? часом зм?н.

Боги до мене линуть марно,
Священних С?м, - та не з з?рок,
Добро, хто творить, непом?тно -
Прийде до мене як пророк!



If the red slayer think he slays,
Or if the slain think he is slain,
They know not well the subtle ways
I keep, and pass, and turn again.

Far or forgot to me is near;
Shadow and sunlight are the same;
The vanished gods to me appear;
And one to me are shame and fame.

They reckon ill who leave me out;
When me they fly, I am the wings;
I am the doubter and the doubt,
And I the hymn the Brahmin sings.

The strong gods pine for my abode,
And pine in vain the sacred Seven;
But thou, meek lover of the good!
Find me, and turn thy back on heaven.