Д1дусю

Д?дусю, д?ду, вже зима,
Вже паморозь травицю вкрила,
А ти вже там, тебе нема…
Чи там бувають весни, зими?
А б?ля тебе, ти ж любив,
? тут шовковичка, де й взята,
Ти ст?льки ?х за в?к садив
В садку, у луз?, й б?ля хати...
А зна?ш, верби вс? тво?
Щор?к все вищ?, все росл?ш?,
От т?льки, очерет пор?с
По вс?й лугов?й косовиц?.
? зр?зав липу хтось стару,
Оту, високу ? далеку,
Де в?чно кликали весну
Щороку два сумних лелеки.
А ще колодязь замул?в,
Ми вже не п"?мо з нього воду,
Розр?сся пишно, н?би л?с,
Кущ верболозу край городу.
? всохли яблун? стар?,
Лиш дв?, як споминка, лишились.
А груша-дичка в роц? ц?м
Примерзла й зовс?м не вродила…
Зима, д?дусю, вже зима,
Вже вкрила паморозь травицю...
Бабуся згорблена, сама,
Мов с?ра одинока птиця.
А ти далеко, клич-не-клич,
? не прийдеш до тебе в гост?.
Я й дос? в тисячах облич
Шукаю погляд добрий, гострий.
Зима, д?дусю, вже зима,
А пот?м знову буде л?то…
Я знаю, вже тебе нема,
А хочеться поговорити…

Ольга Соколовська ?