Все iнше мине

У лютого м?сяця норов суворий,
А я кр?зь морози шепчу: “Все дарма,
Ти, любий, з’явився на св?т у цю пору,
Вже т?льки тому, мен? мила зима”.

Я бачу красу в крижаних в?зерунках,
Долон? принишкли, з?гр?вшись в тво?х.
Що лютий? Завмер на сво?м постерунку –
Для зради нема? н?яких дор?г.

Тр?поче сердечко... Зима, хуртовина.
Коханий, нам тепло – ? це головне!
Посив?ли скрон?, а п?сня все лине:
Святе лиш кохання – все ?нше мине.