Згадати б тебе

Сплива? до ноч? мо? почуття:
як згадувать важко сьогодн? тебе…
Тому я з любов’ю заради життя
в душ? знов ? знов караю себе.

А м?сяць на неб?, наче спинивсь,
? все до в?конця хоче зайти.
Для тебе уже я т?нню зробивсь,
?,мабуть, з?брався йти в н?куди.

Далеко за хмари м?сяць скотивсь,
Ус? спод?вання з собою забрав.
З тобою колись я чемно простивсь.
Коли це було, дос? я не згадав.