Життя кружляе...

Невинне небо сльози лл?
на гр?шний св?т,
на гр?шн? душ?…
Здавалося – воно мо?!
Та т?льки милост? не збутись…
Слова печальн? ?з дощу
душа вичерпу? в мовчанн?
де св?ту край, туди ?ду,
а Дух м?й вол?, вол? прагне!
Кохання в?чного твого
у В?р? Бож?й все чекаю…
Перон пустий життя мого
у танц? пам’ят? кружляю…