Володимиру Висоцькому

Володимиру Висоцькому.

Вороних запрягав,
За життя не спочив,
Перешкоди долав,
Не в?тав ворог?в…

Не скакав, а л?тав
На Пегасах сво?х,
Хриплувато сп?вав,
Поганяючи ?х.

П?дкоряв Крим та Рим…
Лихол?ть не минав,
Та, на жаль, молодим
В?н життя залишав…

Ск?льки болю в?дчув,
Ск?льки дум насп?вав!..
Та нав?ки заснув…
Розчинився… Хоч знав,

Що за правду стояв
У п?сенн?м бою.
Не без в?ст? пропав…
В?н ? нин? в строю.

Б’?ться слово правдиве,
Будить сонних ? вчить…
Його голос, як диво,
Над Землею звучить.

25 с?чня 2004 року.
Автор Геннад?й С?вак