Будiвничий

Мо?м рукам не дав Творець майстерност?. Не знають вони як будувати, малювати чи л?пити. Нав?ть хл?ба спекти не вм?ють мо? руки. Тому я...
...?з сл?в будую караван
в?н перетне п?ск?в екран
м?ж тим, хто снить, ? снами

? там слова ? там думки...
...де арх?тектор з буд?вничим
так ? не узгодили проект,
де м?раж?в м?нливий силует
зда?ться Градом В?чним

Я там, впокорений, лежу...
...де хмарами кра?ни
пливуть над м?стом дюнним
де мак?вки церков - хвилинн?
пустельних вигадки в?тр?в
де пром?нь сонця, що с?да?,
де з?р ноктюрн
любов мою негадану з?гр?ли...

Я стр?ли мр?й пускаю навмання. Вони летять в болота ? сади.
Сюди ?х повертають д?ви юн?, молодиц?.
Худеньк?, повн?, яснолиц?.
?м та браку? того, чого в мен? надлишок.
Я повен чарами кохання.
Я ще не випитий до дна.
Тому д?люся з ними чар?вним трунком.
Це - життя. Пригуб його, голубонько моя.
Це - щастя. Не б?йся! Пий його до дна...
Допоки я живий. Не клопочись про те, що буде пот?м.
Важливо те, що тут ? зараз...

Цей проблиск В?чност? м?ж нами, лиш в?н важливий. Так мене навчали...

Метки:
Предыдущий: Жизнеутверждающее
Следующий: Versteh