Без меж

Не варто б бавитись словами,
в них почуття, ? та?на своя.
Спл?та?ться душа з думками,
то не ?люз?я – дива!..
В мовчанн?
од запитання, ? до запитання
св?т без меж?,
не гра ? не в?йна…
До виходу за край,
сво?х уяви – моза?ка життя
?з вистражданих мр?й,
над?? виплаканий старт,
для ?ншого початку,
де можна заблудитися, ? н?!..
Торкаючись до сл?в, немов до маг??,
з собою сам на сам
ста?ш тверд?ший каменю,
або водою у руках небес
? пада?ш у безв?сть В?чност?…