Чому заплаканi цi очi

Кохана моя, як же так…
Чому заплакан? ц? оч??
Чому мовчать вуста д?воч??
Та, про що каже той в?тряк,
Якому ти поспов?далась.
В якого,… крила попросила.
Бо не лет?ти вже не сила,
Бо стежка, в вузол зав’язалась.

Кохана моя, та чому ж
Чому мовчиш, не в?риш дол?,
Зд?йма?ш в небо руки гол?
Та все пита?шся у душ…
Ой, Неньо! Батько, Мати, р?дн?!
Почуйте Ви дочку свою,
Я закохалась та люблю,
Та сняться оч? все блакитн?.

Та т?льки млосно, серце тисне
Мовчать слова, вуста палають
Та поц?лунк?в вже бажають,
Але тривога висне, висне.
Мовчить, м?й легеню коханий,
Шука? дол? в чужин?,
Намистом виснуть зл? т? дн?
Коли не чую сл?в бажаних.

Не плач. Нехай не бачать сльози
Н? ясний день, н? н?ч глуха.
Пройдуть ? Ос?нь ? морози
Настане знову нам Весна.
Коли бруньки г?лки зас?ють
Коли повернуться кохан?
Та сльози будуть лиш бажан?
Коли зд?йсняться Тво? мр??.