Людина зраджуe себе й не помiчаe

Людина зраджу? себе… й не пом?ча?…
А вже звучать чуж? п?сн?…
Життя трива?…

Людина б’?ться у п?тьм?… сама з собою…
Кр?зь серце – рани, мов шляхи…
Роки двобою…

Людина ненавистю рве себе ? ?нших…
Не дозволя? дихати
Соб? в?льн?ше…

Людина н?вечить себе… Кричить в?д болю…
Шука? винних навкруги…
Ст?ка? кров’ю…

Людино, чу?ш? У тоб? лише ? сила –
Себе в Любов? в?днайти…
Зд?йснитись в крилах…

25.01.2017


Метки:
Предыдущий: Неймовiрний збiг обставин
Следующий: Walls of the rain