Ввiрвався ти без попереджень

Вв?рвався ти без попереджень
В заст?й зашторених к?мнат.
Тепер скажу без упереджень,
Що ти ? ворог м?й, ? брат.
Тво? г?нке пром?ння св?тле
Збудило серце з др?моти,
Його чекання, ледь в?дкв?тле,
Вдихнуло в?тру доброти.
Це ти, зухвалий мачо-протяг,
Переполохав пр?сн? дн?.
В?дгуркот?в над?? потяг,
Та в?рш проклюнувся в мен?.


Метки:
Предыдущий: Про снег
Следующий: Neglected