Я забуду людську ваду...

Знову зрада... Вже ? ранок,
А його все ще нема.
Вийду, сяду я на ганок.
Голову так б?ль пройма...

Що робити ?з цим болем,
Чим зарадити, ? як?
Ой, кричала б на все поле,
Полет?ла б, та не птах.

Тисну з розпачу долон?,
Оч? тру в?д сво?х сл?з.
Я, як пташка у полон?.
Де взять сил тягнути в?з?

Хв?ртка скрипнула? - Ой, Спасе,
Дай промовчати мен?,
Ще б любов? ?з запасом
На вс? житт?д?йн? дн?!

Я забуду людську ваду,
В Бож? зд?бност? вберусь! -
Прикриваю знову зраду,
Пробачаю, як ?сус.
24.01.2013

Натхнення в?д Олекс?я Бенкевича:
http://www.stihi.ru/2013/01/03/153.

Картина ?з Яндекса.