I навiть всi тi, хто клянеться - нiколи-нiколи

? нав?ть вс? т?, хто клянеться "н?коли-н?коли",
? нав?ть вс? т?, хто сказав "я в?д цього далекий",
Чи рано, чи п?зно ступають на пристраст? коло
? с?ють у в?чн?сть нас?ння, неначе смереки.

Неначе смереки, навколо – нас?ння, нас?ння.
? щастя, коли проростають смереки маленьк?.
То тягне до в?чност? крони сво? провид?ння.
? радують серце струнк? г?лочки молоденьк?.

А пот?м – зд?йма?ться л?с, зелен?ють Карпати.
? д?ти зростають, ? ось вже клянуться "н?коли".
? пот?м врива?ться в серце бажання кохати,
А в?чн?сть см??ться – хита? смереки по колу...


Метки:
Предыдущий: При зустрiчi зникали всi слова
Следующий: Калыханка