За будь-яких обставин

Ссылка на оригинальный текст:
Учора Малий не на жарт розлютився,

В?н так розпалився, що н?би сказився,
Розкидав вс? реч? й гучно волав.
?Що сталося?? – в нього Великий спитав.


Малий в?дпов?в: ?Я поганий та злий,
Тому непотр?бний н?кому такий.
Великий сказав: ?Чи то злий, чи то н? –
Тебе я люблю, ти потр?бний мен??.

?А раптом жахливим ведмедем я стану,
Тод? ти любитимеш мене так само??
?Звичайно, Малий! Чи ведм?дь, чи лисиця -
Для того, хто любить, нема? р?зниц??.

?Коли б я бридкою комахою став,
Ти б також любив мене та об?ймав??
?Комаха, чи н? – незалежно в?д цього,
Любитиму зАвжди тебе, як до тОго?.

?Любитимеш зАвжди?? – Малий посм?хнувся, –
?А як крокодилом би я обернувся??
?Я б м?цно й ласкАво тебе об?йняв
А ввечер? в л?жечку н?жно приспав?.

?Можливо таке, що любов з?псу?ться:
Порветься, злама?ться, чи роз?б’?ться?
Скажи, чи то можна ?? в?дновити:
Зашити, закле?ти, м?цно скрутити??
?Не може зламатись мо? почуття
Я буду любити тебе все життя?.

?А раптом нас зовс?м на св?т? не стане,
Любов ма? зникнути разом ?з нами??
Великий притиснув Малого до себе,
П?дн?с до в?кна, та поглянув на небо.



?Дивись, як багато з?рок в неб? ся?,
Хоч деяких з них вже на св?т? нема?,
Ц? з?рки продовжують й дос? св?тити.
Любов наша тАкож завждИ буде жити.?