Спасибi

Життя – спасиб?, що живу!
За дн?в ланцюг окрема дяка.
За син? небо у ставу,
за тишу ? за посвист рака…

Життя – спасиб? за печаль,
за рад?сть ? за спод?вання.
Мен? людей безмежно жаль,
бо б?ль ненавиджу й страждання.

Життя – спасиб?, що знайшов
в сво?й душ? ср?бляст? струни.
Що м?нне поле перейшов
босон?ж, через зжовкл? вруни.

Життя – спасиб? за любов,
за друз?в, ворог?в, уроки,
гарячу, невгамовну кров,
за в?рн? ? нев?рн? кроки.

Життя – спасиб? за печаль,
що душу юну розривала,
що волю гартувала в сталь
? розслаблятись не давала.

Життя – спасиб? за в?рш?,
що до сих п?р живу ? мр?ю.
Багатство почутт?в душ?,
за щастя, в?ру ? над?ю!

с?чень 2017