Перу Сорочку. Анна Сьвирщинська

Анна Сьвирщинська

ПЕРУ СОРОЧКУ


Останн?й раз перу сорочку,
в?тця мого, котрий помер.
Сорочка пахне потом, пам'ятаю
з дитинства запах цей,
ст?льки рок?в
йому я прала сорочки й кальсони,
сушила
б?ля п'?цика зал?зного в майстерн?
? в?н одягав ?х без прасування.

?з т?л ус?х на св?т?
зв?риних ? людських
лише одне цей вид?ляло п?т
вдихаю його
в останн?й раз. Перу оцю сорочку
? знищую його
на завше

Тепер
по н?м зостануться лише картини,
як? фарбАми пахнуть

Anna Swirszczynska
PIORE KOSZULE

Ostatni raz piore koszule
mojego ojca, ktory umarl.
Koszule czuc potem, pamietam
ten pot od dziecka,
tyle lat
pralam mu koszule i kalesony,
suszylam
przy piecyku zelaznym w pracowni,
kladl je
bez prasowania.

Ze wszystkich cial na swiecie,
zwierzecych, ludzkich,
tylko jedno wydzielalo ten pot.
Wdycham go
po raz ostatni. Piorac te koszule
niszcze go
na zawsze.

Teraz
pozostana po nim juz tylko obrazy,
ktore czuc farba.