Тихi вулицi

Тих? вулиц? старого м?ста

Кольоров? доми, як мон?ста.

? см?юся я з вами, ? плачу,

Бешкетую ? мр?ю про вдачу.


На в?конницях стар? мережива,

Сонце в скл? промен?? пожежею,

Голова йде обертом в?д спомин?в,

В?зерунк?в дитинства ? промен?в..


Луни йдуть в?д сп?ванки станичник?в,

Любо хлопчику д?вчинку зичити,

Йде з букетом бузку на побачення,

Б?ля приплаву зустр?ч назначена.


Над водою кружляючи з вереском

Чайки марять забутими веснами,

Над р?кою закутою в береги,

Обл?тають стар? обереги.


Чи було там вес?лля, чи снилося,

Може в кв?тах д?вча забарилося,

Як сп?вали станичники слухало,

То ж п?снями серденько забухало.


Метки:
Предыдущий: Чеслав Милош Бедный христианин смотрит на гетто
Следующий: Ну почему... стих... -пер. В. Шекспира, с. 76