Матерi

Давно тебе, мамо, на св?т? нема.
Та й м?й доб?га? вже час.
Тебе об?йма? холодна п?тьма,
? ц?ле життя пом?ж нас.

Життя, що ти, мамо, вдихнула мен?,
Прискорю? дивний св?й плин.
Побачити можу лише на ст?н?
Тебе в оберегах св?тлин.

Два тижн? хвороби... Два тижн? без сну!..
В очах ? страждання, ? жах…
Це – мама на фото, в далеку весну
Сто?ть з немовлям на руках.

Молилась, благала… П?знала всього
У в?дча? дн?в ? ночей…
Ти падала з н?г коло л?жка мого,
Й на мить не з?мкнула очей.

Два тижн? гарячки, два тижн? в вогн?!..
Щоб т?льки не згасло дитя,
Тод? ти вже вдруге вдихнула мен?
Цей св?т ? весну, ? життя.

? криза минула. З води ? роси!..
? я посм?хнувся тоб?.
Тод? ти зомл?ла, не мала вже сил,
Бо все в?ддала боротьб?.

Св?тлина Мадонни… Трима?ш мене
(хоч втомлена вкрай) на руках.
Недавня тривога н?як не мине,
? б?ль зача?вся в очах.

Зробив цю св?тлину м?й добрий д?дусь,
Ув?чнив ту р?дк?сну мить…
Згадаймо ж ми подвиги р?дних матусь!
Навчимося д?ток любить!

Немало на нив? житт?в?й зустр?в
Я справд? геройських людей,
Та з подвигом наших святих матер?в
Н?що в пор?вняння не йде.
…………………………………
Мен? дарувала життя ? весну
Геройська матуся! Два тижн? без сну!..
2016


Метки:
Предыдущий: Зi зоряних алей...
Следующий: На поезде среди дубрав