Як добре, що дощ - не вчора

Як добре, що дощ – не вчора. Як добре, що дощ – сьогодн?.
Сьогодн? в?н – може бути. Сьогодн? в?н – добрий г?сть.
Краплини не знають ?нших дор?г ? летять з безодн?,
? пишуть по вс?х калюжах одну нев?дому в?сть.

? я в?д початку, спершу слова дощов? читаю.
Я й сам, наче дощ, незнане, невизначене пишу.
Я й сам, як ? дощ, насправд?, що створиться – не вгадаю.
? подумки лиш бажаю удач? – соб? й дощу.

А вчора н? дощ, н? в?рш? мен? не були потр?бн? –
ми з небом гуляли просто – без натяку на дощ?...
Я просто стискав п?д небом долон? ? плеч? р?дн?,
? зайвим було б натхнення щаслив?й мо?й душ?...