На голову сiли

На голову с?ли

Нас довго у банков? сл?зно дурили,
Нам грош? за роботу весь час не платили,
Чекали коли урветься терпець,
Гадали, що буде хороший к?нець.

Але нам усл?д ганебно см?ялись,
Хитались на спинах, тягли у см?тник,
Аж доки не видавилась у серц? пухлина,
Ногами весь час вибиваючи гн?в.

Тримаючи г?дно лопати в руках,
Ми ями довбали забувши про страх,
Коли озирнулися гукаючи всл?д,
Н?хто не почув наш? крики ? см?х.

Лишилися села назавжди людей,
Криниця убога ? степ, довгий степ,
Не чути дитячих лаг?дних сл?в,
Неначе завмерло все у страшному сн?.

Я знов прокидаюся у жахлив?й п?тьм?,
Сидить хтось тяжкий на мо?й голов?,
? бовта? ноги неначе в смол?,
Драту? вогонь, що горить у душ?.

Але не торкнутися потворам душ?,
Останн? забрати не вдасться п?тьм?,
Зроста? насилля у киплячому дн?,
Вмира? стол?ття у тривожному сн?.